Як перейти на українську мову – покрокова інструкція.
Перше, що треба зробити, аби потроху перейти на спілкування українською мовою, це якомога щільніше оточити себе українськими речами: слухати українську музику, читати українські книжки, дивитися українське кіно, новини та ін. Насправді, живучи в Україні, ми свідомо або несвідомо вже оточені українською мовою. Ми ходимо у кінотеатри, де фільми озвучені українською, ми кожен вечір дивимося новини, які йдуть українською, слухаючи музичні канали, ми постійно чуємо українські пісні і, хочемо ми чи ні, усвідомлюємо чи підсвідомо, ми всі давно вже знаємо мову. Адже ж не питаємо ми кожну хвилину у Google, як перекладається те чи інше слово. Ми вже його знаємо і розуміємо. Залишилося лише трохи – розширити словниковий запас та почати писати та говорити українською.
Отже, у цій статті я поділюся своїм власним досвідом, як я вирішила перейти на українську мову і що з того виходить.
Ви зі мною? Тоді, вперед!
Крок перший. Встановлення української клавіатури на компьютері.
Оскільки ми багато часу проводимо за ноутбуками та компьютерами, встановлення української клавіатури дозволить легко переключатися на мову та використовувати її при дописах у соц.мережах, мессенджерах та ін.
Налаштуваня мовної панелі в системі Windows дуже просте. Гадаю, что на IOs не набагато складніше.
- Натискаємо правою кнопокю мишї на їконку мовної панелї у меню “пуск” – це крайній правий куточок (зазвичай).
- Обираємо “Параметри” та тиснемо лівою кнопкою миші.
- У віконці, що відкриється, тиснемо лівою кнопкою на “Додати”/Добавить.
- У списку мов обираємо українську та розкладку. Я рекомендую розширену, а ви дивіться, яка для вас зручніша.
Як будуть розташовані літери та знаки можна подивитись, натиснувши “Показати”
Розташування розширеної виглядає так:
Мені подобається така розкладка тим, що не потрібно міняти мову кожного разу, коли треба поставити апостроф, він тут поряд – замість звичної нам російскоі “Ё”.
- Обравши вдобну розкладку клікаємо на “ок” у всіх відкритих віконцях.
Все, наш компьютер чи ноутбук готовий допомагати нам переходити на українську.
Крок другий. Встановлення української клавіатури на смартфоні.
В мене RedMі, але впевнена, що кроки на всіх телефонах майже однакові.
- Заходимо у налаштування, прокручуємо до розділу: “розширені налаштування” (расширенные настройки), далі обираємо “Язык и ввод” и “Управление клавиатурами”
- Далі обираємо розділ: “Gboard”/Настройки/Языки/Добавить клавиатуру.
- Обираємо українську мову та натискаємо “Готово”
Усе, теперь можна швидко змінювати розкладку одним натиском на кнопку зміни мови.
Отже, тепер ми майже готові переходити на розмовну українську, принаймні я пропоную и рекомендую почати переходити саме з дописів у соціальніх мережах.
Моя істоія. Як я переходила на українську мову.
Коли я вирішила потрохи переходити на українську мову, багато від кого (а це було ще в далекому 2016 році), перше, що почула: “Ти шо??? С ума сошла???”. Оточуючі просто не розуміли, чого це я раптом вирішила перейти на українську. І я, гадаючи, що вони ще просто не готові, залишила для себе лише одне місце, де спілкувалася українською – 1 сайт в інтернеті.
Зовсім нещодавно я знову спробувала перейти на українську, і зробила це саме у facebook. Напевно, багато хто з моїх тамтешніх друзів й досі у шоці з того, що я пишу українською, деякі навіть коментують це в стилі: “табе щось бахнуло по глові” або пишуть з жартом таке:
Зверніть увагу на те, що на українську слідом за мною, перейшла й ця людина, яка зазвичай говорить виключно російською. Віднині думка цих людей мене не турбує, бо тепер я точно знаю, чому і навіщо перехожду на українську. Бо я знаю, хто я! Я – Українка. Я тут народилася, я тут живу і я люблю своє місто Харьків, яке дуже не хоче переходити на українську. Я люблю свою країну, люблю її річки та поля, я люблю українські пісні й поезію. Ні! Так було не завжди. Але свідома людина тим і відрізняється, що здатна з роками розуміти, що є головне, а що другорядне. І для мене головне – це збереження держави й державності, яку Україна тільки-но починає будувати. Мені не однаково, якою мовою говорить презедент України. Мені не однаково, якого кольору прапор висить над державиними установами. Мені не однаково, які свята святкувати та які пісні співати.
Крок третій. Переходь на українську, не бійся і не стидайся!
Після того, як я досить впевнено стала коментувати українською у соц.мережах, я перейшла до наступного кроку – писати українською у своєму блозі, який ви зараз читаєте. Оскільки це мої перші дописи, прошу, не будьте суворими до моєї лексики та граматики. Я тільки вчуся писати щось більше за пару фраз. Сподіваюся, це перша, але не остання моя стаття українською, бо, як виявилося, словник мені при цьому написанні, знадобився усього лише 4 рази.
Доречі, що до “не бійтеся”. Для мене острах був не стільки в написанні, скільки у спілкуванні українскью. І поки що розмовляти вільно в мене не виходить. Але, річ в тому, що подорожуючи до Західноі України, там, у Ворохті, у Яремче чи у Веховині я дуже легко й швидко перехожду на українську. А от у рідному місті, де української, нажаль, я майже не чую, спілкуватись українською поки що лячно. Декілька разів я спробувала говорити українською з продавцями або касирами… Єдине, що бачила, найменше – це здивування, найбільше – різку зміну настрою та ненависть у очах.
Сподіваюся, що так буде недовго. А ще, дуже хочеться ще й ще пробувати говорити з людьми українською. І я обіцяю – я буду намагатися це робити знову й знову. Бо навіть зараз, коли я лише пишу українскою мовою, я помітила, що дуже часто я думаю українською. Дуже часто я набагато скоріше знахожду потрібне слово саме українське, а не російське. І це так незвично, але й так цікаво! Побажайте мені успіхів та переходьте на українську разом з усіма українцями, яким не байдуже!
